Метеорологія
У кінці серпня спостерігалися незначні коливання температурного режиму. Середньодобова температура становила 21,00С. В денні години позначка термометра піднімалась в повітрі до 32,00С (30.08), а на поверхні грунту до 45,00С (30.08). Зниження температури повітря відбувалось 26,27 серпня до 16,0,00С, а на поверхні грунту до 8,00С (30.08). Опадів випало 28,2 мм. Вітер переважав північно-західний, 4-6м/с. Відносна вологість повітря знижувалась до 59%. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 20,60С і 19,00С. На початок вересня температура знижуватиметься, спостерігатиметься незначна хмарність з проясненнями, можливі опади.
Рослинництво
Озимі зернові колосові. В даний час гостро стоїть питання підготовки до сівби озимини. Перш за все слід приділити увагу підготовці грунту, насіння, внесенню добрив та самому процесу сівби.
Оскільки Сумська область належить до зони нестійкого зволоження, де останніми роками спостерігається нестача вологи в осінній період, глибокий як полицевий, так і безполицевий обробіток під озимі зернові культури є неефективним через можливість вигортання на поверхню брил та погіршення загальної структури посівного шару. Перевагу слід надавати поверхневому та мілкому обробітку ґрунту на глибину до 12 см переважно дисковими знаряддями з обов`язковим прикочуванням. Коток повинен бути – кільчасто-шпоровий чи кільчасто-зубовий, який подрібнюватиме крупні грудки, зменшуючи загальну поверхню випаровування вологи з ґрунту.
Незалежно від типу знарядь при основному обробітку ґрунту, його необхідно доводити до посівного стану, щоб уникнути значної втрати вологи з ґрунту. А досягти такої якості можна при застосування комбінованих агрегатів, або раціонального підбору агрегатів з наявних в господарстві знарядь.
При підготовці насіннєвого матеріалу слід звернути особливу увагу на його якість. Сівбу слід проводити лише сортовим та попередньо протруєним насінням. Для посіву за інтенсивними технологіями допускається кондиційне насіння високих репродукцій.
Добираючи сорти, потрібно також знати різницю між сортами щодо витривалості до посухи і суховійних явищ, оскільки вони по-різному реагують на ці чинники. Важливо також враховувати стійкість рослин окремих сортів до вилягання, осипання, проростання зерна в колосі, весняних заморозків і похолодань тощо.
Підбір препаратів для протруєння насіння необхідно проводити з урахуванням ефективності проти комплексу патогенів. Для ефективності та запобігання резистентності необхідно проводити зміну протруювачів у господарстві через 2-3 роки. Зменшення норми витрати щодо рекомендованої призводить до зниження ефективності протруєння, а проти окремих патогенів зводить її нанівець. Доведено, що втрати врожаю від хвороб унаслідок використання для сівби не протруєного насіння за вартістю в десятки разів перевищують кошти, заощаджені таким чином у передпосівний період.
У процесі підготовки до сівби рекомендовано використовувати бактеріальні препарати для обробки насіння зернових культур. Також слід підкреслити, що застосування біопрепаратів підвищує зимостійкість рослин та інтенсивність накопичення цукрів.
Озима пшениця дуже вибаглива до умов живлення. Це пояснюється тим, що її коренева система характеризується невисокою здатністю засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук у ґрунті. Під основний обробіток ґрунту доцільно внести фосфорно-калійні або комбіновані добрива для створення умов формування у рослин озимої пшениці доброї морозо- та зимостійкості. Норми та співвідношення елементів живлення залежать від типу ґрунту, його зволоження та попередника. Найкраще вносити повне мінеральне добриво. У разі розміщення озимої пшениці після чорного пару, конюшини та люцерни фосфорні й калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту, а азотні — для підживлення. Після кукурудзи на силос та інших непарових попередників в основне удобрення вносять азот, фосфор i калій. В таблиці 1 наведені рекомендовані норми внесення мінеральних добрив для господарств, розташованих в зоні Лісостепу.
- Рекомендовані норми внесення мінеральних добрив
Грунт | Норми добрив, кг/га | Примітки | ||
N | Р2О5 | К2О | ||
Лісостеп | ||||
Сірий лісовий | 90 | 80 | 80 | Після багаторічних трав норми азоту зменшують на 30-40 кг/га, після чистого пару – на 40 кг/га, норми калію – на 20 кг/га Після кукурудзи норми азоту збільшують на 20-30 кг/га |
Темно-сірий лісовий, чорнозем опідзолений | 80 | 70 | 70 | |
Чорнозем вилугуваний | 70 | 70 | 60 | |
Чорнозем глибокий | 70 | 60 | 40 |
Станом на 02.09.2021 року рослини соняшнику в області закінчують вегетацію, завершується ріст об’єму сім’янок та ядра, а рослини набувають жовтого кольору. На окремих посівах ранньостиглих гібридів спостерігається побуріння кошику. У цей час спеціалістам агрономічної служби необхідно визначати вологість зерна через кожні два-три дні. При досягненні вологості 30 % коли задня сторона кошика червона, а побуріння складає 75 % рекомендується проводити десикацію посівів гербіцидом контактної дії на основі діючої речовини – дикват. Обмолот соняшнику, як правило, проводять через 5-7 днів після застосування гербіциду.
У господарствах області коноплі посівні середньоросійського типу перебувають на етапі дозрівання, на відміну від пізньостигліших генотипів південного типу, які наразі інтенсивно формують насіння. На посівах ранніх та середньоранніх сортів (Гляна, Глесія і т.д.) спостерігається завершення вегетації, а середній відсоток дозрілого насіння складає вже близько 70 %. Агрономічним службам господарств рекомендується кожні два дні підраховувати динаміку дозрівання насіння і при досягненні 80 % (приблизно через 5-7 днів) необхідно провести збирання насіннєвої частини рослин у стислі строки.
Завершується обмолот рослин гречки звичайного морфотипу. На насіннєвих посівах, враховуючи подальше зниження температурного режиму, рекомендується розглянути можливість десикації гербіцидами системної дії на основі діючої речовини – гліфосат.
Соя. На полях сортів надранньої і ранньої групи стиглості завершено формування врожаю – вологість зерна на більшості з них 12-14%, тобто настав час збирання врожаю. Однак, у зв’язку з особливостями погодних умов липня-серпня 2021 року (нестача вологи за високих денних температур) відмічено нерівномірність завершення вегетації навіть в межах одного поля (подовження вегетації окремих рослин), що вимагатиме ретельного підходу до збирання врожаю з таких полів.
Кукурудза. Практично повна відсутність опадів в липні-серпні за високих (30-320С) денних температур зумовили значну нестачу вологи, що мало досить негативний вплив на стан рослин. На частині площ спостерігається «скручування» листків, висихання нижніх з них, втрата тургору стрижнів початків і, як наслідок цього, звисання їх, що за незрілого зерна призведе до зниження очікуваного врожаю.
В даний час вологіть зерна гібридів різних груп стиглості (з ФАО до 350) знаходиться в межах 44-48%. Зазвичай зерно кукурудзи досягає повної зрілості маючи вологість біля 32%. Приступати до збирання кукурудзи з обмолотом зерна можна тільки тоді, коли вологість зерна не перевищує 25%. Тому, початок збирання врожаю залежить від швидкості вологовіддачі початками в кінці вегетації культури. До фізіологічної стиглості (вологості зерна 30-32%) зменшення вологості зернин відбувається через комбінацію випаровування насінням вологи та накопичування ним сухої речовини в наслідок наливу зерна. Після настання фізіологічної стиглості (визачається появою чорного шару – відмирання тканини на верхівці початку) будь які зв’язки між зернівками та стрижнем припиняються. З цього часу вологість втрачається переважно через випаровування вологи із зернівки. Рівень вологовіддачі залежить від конкретного гібриду кукурудзи та погодних умов. В середньому для втрати 1 % вологи необхідно 20-25 градусів суми ефективних температур.
Заступник директора
з наукової роботи
ІСГ Північного Сходу НААН М.Г. Собко